Анотація: У статті висвітлено терміни та основні аспекти пов’язані з цифровізацією освіти, кібербезпекою та персональними даними. Взявши за мету дослідити аспекти інформаційної безпеки у цифровій освіті в межах України, спираючись на Європейський досвід, проаналізовано матеріали та дослідження, серед яких було вказано, що в своєму дослідженні В.Я. Певнев від 2010 року каже про те, що інформаційної безпеки як такої не існує в універсальному десятковому класифікаторі. Наразі інформаційна безпека складається з багатьох факторів, як каже сам автор В.Я. Певнев, проте, якщо казати про загальноприйняту класифікацію і розподілення підтипів інформаційної безпеки, про те, що інформаційна безпека в цілому складається з трьох головних частин, то можна зробити висновок, що сама по собі інформаційна безпека існує в десятковому класифікатор, і так само як і в міжнародних класифікаторах, але по частинах. Якщо подивитись на реалії, то в General Data Protection Reglament можна побачити вимоги до конфіденційності, проте як вказано у статті [9], лише при роботі з підприємствами або громадянами ЄС цей регламент вступає в силу на території України. Тому на прикладі Європейського досвіду було проведено аналіз складових цифрової освіти, а саме інформаційної безпеки. І на основі матеріалів про базові існуючі атаки, захист від них і дослідження базової взаємодії користувача з Європейським GDPR, було зроблено висновок, що існує можливість зменшити втрати персональних даних користувачів, та дозволити їм контролювати свої персональні дані, якщо ввести в експлуатацію GDPR. Введення GDPR також дозволить контролювати загальне користування базами рекламних агентів, а саме персональною інформацією, що її надають звичайні користувачі у кіберпросторі. Проблематика введення та використання GDPR на теренах України є популярною та одною з ключових точок розвитку кібер-законодавства.